-
1 наряд(ная одежда)
Clothing: apparel, attire, dressy clothes, elegant clothes, fine clothes, fineries, livery, smart clothes -
2 наряд
1) General subject: array, assignment, attire, commission, detachment, detail, dress, fatigue, fig, finery, garb, get-up, livery, police, rig, set out, tour of duty (вахта), trim, vest, vestment, work sheet, order, WSO (Work Service Order)2) Colloquial: set-out3) Obsolete: guise4) Literal: feather7) Bookish: caparison8) Jocular: plumage9) Construction: job specification10) Railway term: detail for duty, roster11) Mining: task12) Textile: rigging13) Jargon: rig (обычно эксцентричный), rig-out (обычно эксцентричный)14) Sublime: apparel15) Advertising: outfit16) SAP. time tkt17) Sakhalin energy glossary: job order18) Chemical weapons: work order20) Foreign Ministry: allocation21) Clothing: (ная одежда) apparel, (ная одежда) attire, (ная одежда) dressy clothes, (ная одежда) elegant clothes, (ная одежда) fine clothes, (ная одежда) fineries, (ная одежда) livery, (ная одежда) smart clothes22) Fashion: look -
3 неудобный
1) невигідний, (редко) недогідний, (очень редко) непридобний, (чаще несподручный) незручний, не з руки, (зап.) ненаручний, (-ный для пользования вследствие громоздкости и т. п.) неповороткий, (-ный для взятия, в работе) непохватний; неспосібний. [Починалася довга та втомлива дорога з невигідними ночівлями (Корол.). Невигідне ліжко (Київ). Непридобне крісло (М. Вовч.). Якась незручна ложка (Київ). Лице (його) ледве витикалось із кованих, багатих риз, важких і незручних (Коцюб.). У національностях бачать вони незручну перешкоду за-для сьогочасних інторесів (Грінч.). Вила неповороткі, бо дуже довгі й товсті (Вовч.). Ваша коцюбка дуже непохватна,- верніть мені мою (Звин.)]. -ное время - неслушний (незручний) час, невчасна доба. Притти в -ное время - прийти невчас(но) (неслушного часу). -ная дорога - невигідна (неспосібна, погана) дорога. -ная обувь - невигідне взуття, -ні черевики, -ні чоботи. -ная одежда - невигідна (реже незручна) одежа, -ний одяг. -ное положение (по отнош. к окруж. местности) - невигідне становище, -на позиція. Лежать в -ном положении - невигідно лежати, (неловко) незручно лежати. -ный стул - невигідний стілець;2) (непригодный) непридатний, негодящий, неспосібний, (для постройки ещё, диал.) неприютний (Кролевеч.). -ная земля - непридатна земля, -ний ґ[г]рунт, невжитки (-ків). [Ліс займає 39% простору, сіножаті і толоки 16%, невжитки 19% (Калит.)];3) (о человеке) невигідний, (очень редко) непридобний. [Невигідний пожилець (Київ). З якутських «приїсків» більшість цих непридобних громадян назад не повертається (Корол.)];4) (неловкий) незручний, ніяковий, (затруднительный) скрутний, (неприятный) прикрий, неприємний. -ное положение - ніякове (незручне, скрутне, прикре) становище.* * *1) незру́чний; (лишённый комфорта, неуютный) неви́гідний; (несвоевременный, неподходящий) неслу́шний; ( неловкий) ні́яковий и нія́ковий; ( невыгодный) неви́гідний2) ( о земле) с.-х. неприда́тний3) (неспособный на что-л., к чему-л.) незда́тний -
4 пышный
1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].* * *пи́шний; ( роскошный) розкі́шний; (богатый, шумный) бучни́й, диал. бучли́вий; (о растительности) буйний; (мягкий: о хлебных изделиях) пухки́й; ( напыщенный) бундю́чний -
5 рваный
1) ( разорванный на части) rotto, spezzato2) ( с дырами) rotto, stracciato, bucato3) ( с неровными краями) lacero* * *прил.lacero, strappato, stracciato, rotto; slabbratoрва́ная одежда — un abito tutto brandelli; un vestito lacero
рва́ная рана — ferita lacera / slabbrata
на нём рва́ные ботинки — ha le scarpe scalcagnate
* * *adjgener. pannosoagg, straccio, a brindelli, lacero, sdrucito, sfilacciato, stracciato, strappato -
6 покаянный
покутний, покутницький, покаянний. -ная власяница - покутна верета. -ная одежда - покутницька одежа. -ный плач - покутний плач. -ные мысли - покаянні думки.* * *покая́нний; поку́тний -
7 изрывать
изорватьI. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.II. Изрывать, изрыть -1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.* * *I несов.; сов. - изорв`атьрва́ти, порва́ти; ( драть) де́рти, -ру́, -ре́ш, поде́рти, дра́ти (деру́, дере́ш), подра́ти; ( обдирать) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти; ( изнашивать) ша́рпати, поша́рпати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти и мног. перешматува́тиII несов.; сов. - изр`ыть1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати -
8 носильный
носильний, до (для) носіння; (обиходный) щоденний, повсякденний, (будничный) буденний. -ное бельё - см. Нижний 2 (-нее бельё). -ная одежда (-ное платье) - повсякденна (буденна) одежа, повсякденний (буденний) одяг; (для слуги: пльтье и обувь) дохід (-ходу). [Дасте мені сорок карбованців за рік та свиту, а дохід - мій (Звин.)].* * *носи́льний\носильныйое бельё — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна
-
9 праздничный
святний (ум. святненький), святковий, празниковий, (реже) святечний, святочний, посвятний, святчаний, (только об одежде, гуц.) прилюдний. -ная одежда, -ные наряды - святна (святкова, посвятна, святечна, празникова) одежа, святні вбрання. [Кожух мав будний і святний, свити будну й святну (Липовеч.). На голові хитро вив'язана шовкова хустина, на ногах нові черевички; сяє в святковому вбранні (Васильч.)]. -ные игры, танцы - святкові, святечні ігри (ігрища), танці. [Стародавня віра слов'янська по сей час у піснях, святкових ігрищах, звичаях і забобонах поміж селянами осталася (Куліш)]. -ное настроение - святковий, празниковий, святочний настрій (-рою). -ный день - святний день, свят-день. По -ному - по-святному, по-святковому, по-празниковому. Провести день по -ному - спразнити день. [П'ятницю спостила, неділю спразнила (Чуб.)]. -ный подарок - празникове (-вого). [Дав празникового три карбованці (Ум.)].* * *святко́вий, святни́й; празнико́вий; ( торжественный) урочи́стий -
10 Непарадный
непарадний; простий, звичайний. -ная одежда - непарадна (звичайна, буденна) одежа. -
11 мантия
1) (широкая, ниспадающая до земли одежда, надеваемая поверх другого платья) mantle; gown2) (верхняя накидка чёрного цвета (символ нищеты) без рукавов (в знак отречения воли), которую носят монашествующие и епископы) scapular, monk's mantle, правосл. mandyas, mantiyaмантия архиерейская (голубая, зелёная или лиловая) — hierarch's mantiya, hierarch's mantle
3) англик. (парчовое облачение священника; надевается во время торжественных богослужений и крестного хода) cope4) см. схима I - малая схима
См. также в других словарях:
студёная одежда — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
Одежда — искусственные покровы человеческого тела. Одежда в широком смысле слова включает также обувь, перчатки, головные уборы. Украшения и другие предметы, дополняющие одежду, в её понятие не входят. Одежда возникла как одно из основных средств… … Художественная энциклопедия
Одежда крутостей (земляных отлогостей) — ОДЕЖДА КРУТОСТЕЙ (земляныхъ отлогостей), производится для поддержанія ихъ въ желаемомъ уклонѣ. О. должна б. устойчива, прочна, связана съ землян. насыпью, легко исправляема и въ возможно меньшемъ объемѣ подвергаться разрушенію отъ разрыва… … Военная энциклопедия
Одежда горняков форменная — (a. miners uniform; и. Bergkleid; ф. uniforme de mineurs; и. uniforme de mineros) профессиональный костюм горняков. Появление O. г. ф. связывается c развитием спец. горняцкой одежды, возникшей в качестве осн. средства защиты работающих от … Геологическая энциклопедия
Одежда — искусственные покровы человеческого тела. О. в широком смысле слова включает также головные уборы, обувь, перчатки и т.д. Украшения лишь дополняют О. Наряду с Жилищем О. возникла как одно из основных средств защиты от… … Большая советская энциклопедия
Традиционная одежда саамов — Айли Кескитало, президент Саамского парламента Норвегии в 2005 2007 годах, в традиционной одежде Традиционная одежда саамов малочисленного … Википедия
Зелёная книга — У этого термина существуют и другие значения, см. Зелёная книга (значения). Зеленая книга издана на многих языках мира Зелёная книга (араб. الكتاب الأخضر) программный теоретический труд ливийского … Википедия
Мантия (одежда) — Святитель Иоанн Тобольский в мантии Мантия (лат. mantum плащ) часть торжественного облачения монарха, служителей церкви, некоторых категорий чиновников (в частности, судей), а также учёных и преподавателей. Облачение монашествующих … Википедия
741 год до н. э. — Годы 745 до н. э. · 744 до н. э. · 743 до н. э. · 742 до н. э. 741 до н. э. 740 до н. э. · 739 до н. э. · 738 до н. э. · 737 до н. э. Десятилетия 760 е… … Википедия
Реставрация фресок Сикстинской капеллы — «Сотворение Адама» Микеланджело до реставрации … Википедия
Костюм эпохи Позднего Средневековья (Франция) — Костюм эпохи Позднего Средневековья выполнял во многом социальную функцию. Ношение платья в XIV XVI веках определялось понятием «луковицы», когда верхнее платье надевалось поверх нижнего, и количество слоёв зависело от социального статуса хозяина … Википедия